Метою конкурсу стали наступні аспекти: залучення вчителі, школярів, студентів та аспірантів до вивчення, дослідження, викладання новітньої історії, засвоєння важливості уроків історії війни та Голокосту й усвідомлення цих уроків для розуміння проблем сучасного розвитку суспільства, необхідності формування атмосфери гуманізму та толерантності.

Учні/учениці 9 класу «Загальноосвітньої санаторної школи-інтернат №3» Дніпропетровської обласної ради» Мараховська Софія, Голенко Капітоліна, Марченко Володимир, Кирильчатенко Кароліна, Лисенко Даніл, Семісотова Ольга, Лозовий Даніл, провели пошукову роботу  на тему: «Міжнаціональна допомога у часи трагічних випробувань Другої світової війни та інших воєн: приклади толерантності» (на  основі сімейних матеріалів). Школярі та школярки ціле літо 2018 року активно працювали проводячи пошукову роботу.

Роботу консультували та супроводжували вчителі школи: Безена Іван Михайлович (вчитель історії), Говтвянська Олександра Олексіївна (класний керівник та вчитель української мови та літератури), Шаповал Ольга Ігорівна (вчитель інформатики).

У серпні 2018 року результати пошукової роботи були направлені до журі конкурсу. За результатами попереднього розгляду міжнародного конкурсного журі дослідна робота дев’ятикласників (ць) «Загальноосвітньої санаторної школи-інтернат №3» Дніпропетровської обласної ради» перейшла до третього етапу: процедури захисту і презентації. Учениці Мараховська Софія та Голенко Капітоліна, спільно з вчителями  провели підготовку своїх виступів у окресленому 5 хвилинному регламенті.

28 вересня 2018 року дівчата-конкурсанти-дослідниці провели презентацію та представлення результатів пошукової роботи. Підсумок: пошукову роботу визнано індивідальною і актуальною роботою школярів, підкреслено високу актуальність вказаного дослідження та прийнято рішення журі конкурсу про призове третє місце.

За підсумками проведеного конкурсу журі ХV МІЖНАРОДНОГО КОНКУРСУ ТВОРЧИХ РОБІТ ШКОЛЯРІВ ТА ВЧИТЕЛІВ «УРОКИ ВІЙНИ ТА ГОЛОКОСТУ – УРОКИ ТОЛЕРАНТНОСТІ» вручили Дипломи за зайняте третє місце та цінні подарунки ученицям Мараховській Софії і Голенко Капітоліні.

Адміністрація школи, в особі директора – Ващенко Марини Іванівни, на кожному етапі турбувалась за результативністю роботи пошукової групи і результатами участі задоволена. Як підсумок: урочисті заходи в закладі освіти, презентація перед здобувачами освіти закладу, подяки і нагороди всім учасникам підготовленої пошукової роботи. Всі учасники реалізації пошукового проекту задоволені її підсумками та планують участь у нових освітніх проектах, які вчать та розвивають особистість сучасного громадянського суспільства.

ДОВІДКОВО про пошукову роботу:

Друга світова війна є найбільш трагічною подією в історії людства: численні людські втрати, колосальні економічні втрати держав, страждання та смерть людей були по обидва боки сторін конфлікту. В той же час світова війна показала й приклади гуманізму, це є приклади єднання людства проти системи, яка знищує людину за ознаками національності, політичних чинників, тощо.

Війна це завжди смерть, страждання, насилля і розруха. Насилля людини над людиною, тотальна системна спроба її зламати  як особистості, знищення мирного укладу життя, зміна ціннісних принципів життя, мирних і толерантних уявлень про людяність, добро і зло,  сутнісні зміни в душах та помислах учасників подій, як на фронті, так і в тилу, в окупації.

Наша основна пошуково-дослідницька мета, на звичайних прикладах тринадцяти життєвих історій і доль простих людей підтвердити основне прагнення людини жити на основі загальноцивілізаційних цінностей - гуманізму, толерантності і людяності. Актуальність висвітлення індивідуальних життєвих історій на тлі світових подій та війни є додатковим прикладом гуманістичного ставлення «людини до людини» в кризових ситуаціях, коли не можна передбачити, що буде з тобою сьогодні, завтра чи через тиждень, які можуть бути індивідуальні наслідки для людини за виявлену толерантність до інших осіб, не дивлячись на її вікові, національні та світоглядні особливості.

Наша спільна ідея була окреслена тезою: через індивідуальні долі відобразити окремі персональні історії про приклади людяності, толерантності, взаємної підтримки, приклади гуманізму у часи нестабільності, війни, кризи - етнічної, економічної тощо.

Донині не вщухають дискусії довкола науково-пізнавальної цінності мемуаристики, епістолярію, різноманітних усних джерел. Останнє десятиліття розширило межі розуміння того, що входить до рамок дослідницької галузі «соціальна історія». Війна окреслила існування декількох соціальних груп: учасники бойових дій, діти війни, в’язні концтаборів, остарбайтери, мирні жителі в окупації та тилу, тощо.

Нажаль в ході дослідження, ми зустрілись з проблемою наступного характеру, в більшості сімей не стало даниною та традицією передавати із покоління в покоління родинні історії  про їх життя, сімейні реліквії, фотографії, документи, речі, тощо. То ж нам прийшлось по крупинках відшукувати такі індивідуальні історії, приклади гуманізму та робити власні оцінки.

Ми дослідили тлумачення окремих понять, так «міжнаціональна допомога» - це є приклади підтримки та допомоги, які здійснювались в роки Другої світової війни між людьми різних національностей та вірувань.

Наша розповідь була поділена на п’ять блоків, а саме:

перший блок: про бойові (фронтові) будні людини толерантної: Тарасюка Федора Михайловича, Левченка Івана Антоновича, Луки Андрія Васильовича, Шелудька Івана Демидовича та Поповича Якова Дорофійовича;

другий блок: «Діти війни» - долі обділених дитинства – долі  дітей, у яких майже не було дитинства це Дмитра Іванович Безени та Тетяна Федорівна Тарасюк, які пережили окупацію та етнічні чистки, що проходили на Буковині та Волині;

третій блок: в’язні концтаборів та «остарбайтерів» - свідчення тих, хто вижив, а саме: Кухаренка Петра Степановича та Перехрест (Ковтун) Уляни;

четвертий блок - «Окупація: хліб з гіркотою полину», про долі Гонзара Григорія Микитовича, Дорошенка Івана Миколайовича та Горба Василя Васильовича;

п’ятий блок: приклади міжнаціональної допомоги у протистоянні людини, атомної радіації і авторитарної системи у 1986 році, «Радіація це війна та чистилище для людей» про долю Луки Андрія Миколайовича; події сучасної України  «Толерантність, людяність, гуманізм вічні цінності в усі часи», про долю та мужність «атошника» Ігоря Кирильчатенка.

В результаті пошукової роботи ми встановили, що не дивлячись на статус учасника чи свідка бойових дій, в’язня концтабору чи остарбайтера, евакуйованої родини чи учасників інших кризових ситуацій, для всіх них є спільні риси і цінності, це приклади цінування людського життя, миру, толерантного співіснування людей різних національностей.

Ми впевнені, що часи у людському розумінні залишились сталими, адже цінності залишились: гуманізм, людяність, толерантність, полікультурність, єдність, взаємовиручка …

Україна переможе, вона була і буде це вже незаперечний історичний факт.