Не дарма процес навчання в школі називається навчально-виховним. Місія сучасної школи давно вийшла за межі тільки навчання, величезна роль відводиться соціалізації дитини. Вже в школі він повинен готуватися до дорослого життя, до необхідності зайняти своє місце в суспільстві. Очевидно, що чималу роль в цьому відіграє шкільне самоврядування. Воно являє собою міні-модель дорослою, реальної ситуації в сфері управління та ділових взаємовідносин. Тому ні вчителям, ні батькам, ні, зрозуміло, самим учням не варто недооцінювати діяльність учнівського самоврядування. Як зробити його дієвим, цікавим, корисним? Для цього потрібно докладніше дізнатися про нього.

У чому ж суть шкільного самоврядування?

У кожній школі модель учнівського самоврядування своя. Одне незмінно - чітка схема і суворе розподіл обов'язків. Чим яскравіше і актуальніше сама ідея органів самоврядування - тим насиченішим буде його робота.

Самоврядування сприяє розвитку самостійності дітей, розвитку лідерських якостей. І як в реальному житті доросла людина намагається зайняти своє місце в суспільстві, обрати собі професію до душі, завоювати авторитет у колі колег, так і в шкільному самоврядуванні все проходить за принципом природного вибору. Головне, щоб кожна дитина знайшов собі заняття і став виконувати ту роль, яка йому подобається і з якою він в силах впоратися. Самоврядування - це можливість розкрити свій творчий потенціал, реалізувати управлінські навички, втілити в життя раціоналізаторські ідеї і т.д. Самоврядування це вже досвід існування в соціумі. Ця якась гра у доросле сучасне життя з її корпоративною культурою, значимістю індивідуальності і зростанням числа кар'єристів. Учитель, контролює і регулює цей процес повинен чітко розуміти, що не враховувати реалії цього дорослого світу ніяк не можна. Учитель може багато дати дитині: розвиток відповідальності, старанності, самостійності, обов'язковості. Граючи в самоврядування, дитина тим часом не повинен відчувати, що це гра.